пошук по сайту
| Укр Рус |
 Топографічна мапа місцевості
Землі Садівської сільської ради
 

Історія і пам'ятки

Найбагатша історія місць, що належать сьогодні до території Садівської сільської ради, нараховує не одну тисячу років. Заселення долини Дніпра почалося в IV–III тисячоріччях до н.е.

Наприклад, античний історик Арріан повідомляє, що нинішня Тендрівська коса була місцем змагань у бігу знаменитого героя Троянської війни Ахілла і його друзів. Геродот описує в цих місцях легендарну Гілею — дивний за красою дубовий ліс. Клавдій Птолемей (II ст. н.е.) називає ліс, розташований на цім місці, гаєм Гекати. Готи, очевидно, його ж називали Мирквид, що значить — Темний. Зі скандинавських переказів випливає, що в часи Германариха столицею створеної ним готської імперії було місто Данпарстад, яке стояло на березі Борисфена, називаного готами — Данпар. Данпарстад і ліс Мирквид згадуються в «Пісні про Аттилу». В «Пісні про Хльода й Антанту» говориться, що у володіннях короля Рейдготії Хейдрика був знаменитий ліс, який називався «Темною дібровою», священна могила в землі готів і знаменита скеля в Данпарстаді. У «Висловах Хамди» — скандинавському варіанті київської легенди про Либідь — говориться, що її брати для помсти за страчену сестру прибувають у столицю Германариха, де бачать «палац готів і схили глибоких берегів».

На думку директора Департаменту підводної спадщини Інституту археології НАН України Сергія Воронова, що досліджував у 2008 році берег Ягорлицької затоки біля села Іванівка, у цих місцях могла розташовуватися прадавня Борисфеніда. З упевненістю дослідники могли сказати лише, що знайдені на березі давньогрецькі поселення належали до держави Ольвія. Однак перші розкопки в цих місцях проводилися ще в 70-х роках XX століття археологом М. Оленковським і колегами, які й виявили в декількох кілометрах від Іванівки сліди античних поселень. Між селами Іванівка, Садове й Пам'ятне археологами були відкриті кургани — поховання епохи бронзи ІІ — поч. І тис. до н.е.

Якщо розглядати стародавні карти, котрі дійшли до наших днів, то можна помітити, що землі ці в різний час заселяли й скіфи, й хазари, й кіммерійці, і готи. В VII ст. через ці землі пролягли шляхи болгар, що переселялися з Приазов'я до Подунав’я. У XVIII столітті на цих землях з'явилися козаки, які ділили частину територій з османами. Безпосередньо на території села Іванівка збереглась пам'ятка історії, яка належить до часів заселення цих територій козаками, — урочище Кам'яний колодязь. У середині XVIII ст. тут проходив кордон між володіннями запорізьких козаків і кримських татар.

Деякі періоди історії цих місць поки що мало вивчені, наприклад, у часи заселення їх скіфами, хазарами, кіммерійцями й готами, про що оповідають старовинні карти, опубліковані в різних історичних джерелах. Так само мало поки що інформації про період панування в цих місцях Османської імперії. Однак дослідження в цьому напрямку ведуться.

Після перемоги О. В. Суворова над турками наприкінці XVIII ст. ці території були приєднані до Російської імперії. Одним з перших на картах новоствореної Таврійської губернії з'явилося село Іванівка.

У документах, що зберігаються в науково-довідковій бібліотеці Державного архіву Херсонської області, є наступні відомості щодо історії населених пунктів, які входять до складу Садівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Архівна довідка з державного архіву Херсонської області від 25 січня 2012 року, оригінал документу: сторінка 1, сторінка 2, сторінка 3, сторінка 4, сторінка 5.

Відомі археологічні пам'ятки: Поселення Веремени 3 (енеоліт, доба бронзи), розташоване за 9,5 км на північ від с. Іванівка, в урочищі високобугристих пісків Веремени, в 0,4 км від берега Ягорлицької затоки Чорного моря; Ягорлицьке античне поселення (пам'ятка археології національного значення), розташоване на східному березі Ягорлицької затоки Чорного моря, у 4 км на північний захід від с. Іванівка; кургани з похованнями бронзової доби та похованнями сарматів.

У XIX — на початку XX ст. села Іванівка, Пам'ятне, Ціммервальд належали до Бехтерської (1885 р.) волості Дніпровського повіту Таврійської губернії.

З 1918 р. Дніпровський повіт увійшов до складу Херсонської губернії. З березня по грудень 1918 р. територія Бехтерської волості була окупована австро-німецькими військами, у січні-лютому 1919 р. — англо-французькими, з кінця червня 1919 р. до кінця січня 1920 р. — денікінцями, з початку червня до кінця жовтня 1920 р. — врангелівцями. З 1920 р. Херсонська губернія перейменована у Миколаївську губернію. З 1922 р. Дніпровський повіт було приєднано до Херсонського повіту Одеської губернії.

На підставі постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 р. замість повітів в Україні створено округи, а замість волостей — райони. Відповідно з 1923 р. територія Бехтерської волості увійшла до складу Голопристанського району Херсонської округи.

На підставі постанови ВУЦВК від 9 лютого 1932 р. про створення областей на території УРСР Голопристанський район увійшов до складу Одеської області.

На підставі указу Президії Верховної Ради СРСР від 22 вересня 1937 p. про виділення Миколаївської області із складу Одеської Голопристанський район увійшов до складу Миколаївської області.

Період нацистської окупації — з початку вересня 1941 р. до початку листопада 1943 р. На підставі указу Президії Верховної Ради СРСР від 30 березня 1944 р. «Об образовании Херсонской области в составе Украинской ССР» Голопристанський район увійшов до складу Херсонської області.


Історичні карти місцевості з прадавніх часів

VII–VII ст. до н.е., північно-східне Причорномор'я населяють кіммерійці

III–I до н.е. — Скіфське царство, одне з перших утворень у Східній Європі, заснованих на завоюваннях з метою експлуатації переможених

Кінець VIII століття — Хазарський каганат, середньовічна держава, створена кочовим народом — хазарами

IX–X ст. — початок Київської Русі, середньовічної держави в Східній Європі

XI–XII ст. — розквіт Київської Русі

XIV століття — Золота Орда

XV століття — Кримське ханство, держава кримських татар, крім власне Криму, що займало землі між Дунаєм і Дніпром, Приазов'я й більшу частину сучасного Краснодарського краю Росії

XVI–XVII ст.— Кримське ханство

З початку XIX століття — територія увійшла до складу Дніпровського повіту Таврійської губернії. Таврійська губернія була найпівденнішою з губерній європейської частини Росії.

На карті Дніпровського повіту Таврійської губернії з'являється село Іванівка